Від протягів з віршів
Все стигне і стигне душа.
І світло, як куля,
Лягає навскоси - навиліт.
Некохані роси
Від поглядів кидає в жар,
І вітер жене
Нездійснені мрії у вирій...
А сонце, і зорі, і небо - і неба нема.
Є психоделічне, чи шизофренічне "незриме"...
А протяги з віршів
Притисли чоло до вікна
І пальцем на склі
Докупи підтягують рими...
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар