Біля музею Сальвадора Далі

1.
Не проклинай мене і не зови.
Я тут. Я — зорі біля твого неба.
З цієї першосонної зими
Мені нема шляху, нема — до тебе.
Сьогодні — сон. Сьогодні — темна ніч,
І очі, перестиглі у обіймах.
А ти не клич, не клич мене, не клич,
Бо Всесвіт весь — в сльозі на твоїх віях.
Не проклинай мене і не зови.
Я тут. Я — іній, що осів на скронях.
З цієї безпробудної зими
Я вийду світлом у твоїх долонях.
2008-07-18

2.
Колись давно я буду твоїм сном,
Навіяним дзижчанням бджіл у зорях...
Чи першим птахом, чи останнім дном,
Чи може сонцем, де спіткнеться сонях.
Я буду всім. Я буду навіть там,
Де впаде ніч на зорі, як на руки.
Колись давно, коли сумним світам
Ще будуть світлом потойбічні звуки.
Колись давно я стану поміж нас
Осіннім сонцем із опалим листям,
Бо хтось один не дотанцює вальс
І не впаде гранатовим намистом,
Загубленим, як вечір у дощах,
В думках про те, що люди — тільки люди.
Колись давно я видивлюсь у снах
Про те, що нас колись-таки не буде.
Колись давно я стану твоїм сном,
Чи тим порогом, де спіткнеться доля,
Бо вже сьогодні стали ремеслом
Усі світи, в яких спіткався сонях...

***
Давайте перепродамо…
По курсу…
По чорноринковому…
Давайте перепродамо
Чотири клаптики землі
І трошки неба…
Може, купить нас хтось
Зі щурами і таганами,
З плювками на спину,
З камінням в кишенях –
З усім нашим унікальним
Гі…рляндовим способом життя…
Я вчора бачила щура…
На власні очі…
Близько і чітко,
Як часом бачу саму себе
У дзеркалі
(до того, як накладу грим
І натягну маску)…
Сидів собі на найвищій сходинці
На пташиному пір’ї…
І дивився.
В очі.
Зверхньо,
По-господарськи…
На нього кричали,
А він сидів.
У нього жбурляли камінням,
А він сидів…
І ніхто не насмілився підійти впритул
І вдарити палкою.
«Тваринка Божа», -
То голос з натовпу.
«А кажуть, він єдиний
Вижив після отрути. –
Не взяла. – Святий», -
(Авжеж, святих отрута не бере) –
Набожно проказала бабця.
«Святий! Святий…», -
Натовпом… Натовпом…
А щур сидів.
Йому несли їжу,
Йому досипали пір’я,
А він сидів.
Йому майстрували клітку,
А він сидів…
Не рухався…
«Якийсь недотравлений!» -
На весь голос
Закричало дівча
Років шести…
І її швиденько відтягли від сходів…
Давайте перепродамо…
По курсу…
По чорноринковому…
Вісім променів сонця
І сім мільйонів живих…
Тих, що ремствують
За межами…
Тих, що вічно шукають прихистку
Межи соснами…
Трьома…
Перепродамо
З усім їх унікальним
Гі…рляндовим способом життя…
Я вчора бачила щура…

2008-12-15