***
Давайте перепродамо…
По курсу…
По чорноринковому…
Давайте перепродамо
Чотири клаптики землі
І трошки неба…
Може, купить нас хтось
Зі щурами і таганами,
З плювками на спину,
З камінням в кишенях –
З усім нашим унікальним
Гі…рляндовим способом життя…
Я вчора бачила щура…
На власні очі…
Близько і чітко,
Як часом бачу саму себе
У дзеркалі
(до того, як накладу грим
І натягну маску)…
Сидів собі на найвищій сходинці
На пташиному пір’ї…
І дивився.
В очі.
Зверхньо,
По-господарськи…
На нього кричали,
А він сидів.
У нього жбурляли камінням,
А він сидів…
І ніхто не насмілився підійти впритул
І вдарити палкою.
«Тваринка Божа», -
То голос з натовпу.
«А кажуть, він єдиний
Вижив після отрути. –
Не взяла. – Святий», -
(Авжеж, святих отрута не бере) –
Набожно проказала бабця.
«Святий! Святий…», -
Натовпом… Натовпом…
А щур сидів.
Йому несли їжу,
Йому досипали пір’я,
А він сидів.
Йому майстрували клітку,
А він сидів…
Не рухався…
«Якийсь недотравлений!» -
На весь голос
Закричало дівча
Років шести…
І її швиденько відтягли від сходів…
Давайте перепродамо…
По курсу…
По чорноринковому…
Вісім променів сонця
І сім мільйонів живих…
Тих, що ремствують
За межами…
Тих, що вічно шукають прихистку
Межи соснами…
Трьома…
Перепродамо
З усім їх унікальним
Гі…рляндовим способом життя…
Я вчора бачила щура…
неділя, 7 червня 2009 р.
***
А часом – геть усе – усім й нікому.
Усе до крихти, геть до всіх чортів!
А тиша ходить пошепки і кволо,
Бо хтось її почути не хотів.
А я – усе усім – на всі погости
По кілька свічок і по васильку…
Заходьте в гості! Всі заходьте в гості!
Хоча б на мить і чарку коньяку…
А тиша стиха стане на порозі
І чорнооко дивиться у світ…
Біжить дорога, а по тій дорозі –
Старий-старий, а все ще чорний кіт…
А часом – геть усе – усім й нікому.
Усе до крихти, геть до всіх чортів!
А тиша ходить пошепки і кволо,
Бо хтось її почути не хотів.
А я – усе усім – на всі погости
По кілька свічок і по васильку…
Заходьте в гості! Всі заходьте в гості!
Хоча б на мить і чарку коньяку…
А тиша стиха стане на порозі
І чорнооко дивиться у світ…
Біжить дорога, а по тій дорозі –
Старий-старий, а все ще чорний кіт…
***
І все так просто – я сьогодні боса,
Така, як світ, коли ідуть дощі,
Коли сутужно стогнуть і голосять
Сумні вітри під арками кущів.
І все так просто – вересневий відчай
І вересова туга під крилом…
Мо’, хтось колись й для мене спалить свічку,
Коли вночі брестиму… За вікном
Тепер все просто – біло і зелено…
Цвітуть сади, духм’яніють вуста…
Мо’, хтось запалить свічку і для мене…
Хоч на спомин під образом Христа…
І все так просто – я сьогодні боса,
Така, як світ, коли ідуть дощі,
Коли сутужно стогнуть і голосять
Сумні вітри під арками кущів.
І все так просто – вересневий відчай
І вересова туга під крилом…
Мо’, хтось колись й для мене спалить свічку,
Коли вночі брестиму… За вікном
Тепер все просто – біло і зелено…
Цвітуть сади, духм’яніють вуста…
Мо’, хтось запалить свічку і для мене…
Хоч на спомин під образом Христа…
Підписатися на:
Дописи (Atom)
